Що потрібно знати старості про юридичну природу загальних зборів громадян

Загальні збори громадян за місцем проживання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Це не просто один із приписів чинної редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частина 1 статті 8), а досить потужний інструмент місцевої демократії, з результатами правильного застосування якого ані голова ОТГ, ані рада та її виконавчі органи не зможуть не рахуватися. Про те, яким чином унормовується питання проведення загальних зборів громадян та в який спосіб староста може сприяти удосконаленню регламентації цього інструменту місцевої демократії, піде мова у цій статті.

Перш ніж перейти до розгляду означеного питання, хочу звернути увагу, що загальні збори громадян за місцем проживання мають деякі юридичні особливості, на які варто зважати та враховувати. Так, припис частини 3 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріпив, що порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади. Скажу відразу, що сьогодні в Україні нема закону, який би визначав порядок проведення загальних зборів громадян. Що стосується статуту територіальної громади, то в ньому порядок проведення загальних зборів громадян здебільшого унормовується двома способами:

  • процедура проведення загальних зборів громадян повністю визначена в основному тексті статуту територіальної громади;
  • процедура проведення загальних зборів громадян містить лише певні складові, а решта визначається Положенням про загальні збори, затвердженим радою ОТГ. Про це, зазвичай у Статуті територіальної громади так і зазначається (наприклад, «… Ініціювання, організація та порядок проведення загальних зборів регламентується законом та Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, яке затверджується … радою»).

 

Варто знати! Положення про загальні збори громадян, затверджене рішенням відповідної ради, може бути як окремим локальним нормативно-правовим актом, так і додатком до статуту територіальної громади.

 

У такому випадку при проведенні загальних зборів громадян їх організатори та учасники мають керуватися не тільки статутом територіальної громади, але й Положенням про загальні збори, затвердженим рішенням відповідної ради.

Необхідно пам’ятати! Порядок проведення загальних зборів громадян також врегульовується й постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» від 17.11.1993 р. № 3748-ХІІ

 

Незважаючи, що цю постанову було ухвалено Верховною Радою України раніше, аніж сам Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР), вона досі залишається чинною і підлягає застосуванню як нормативно-правовий акт, що врегульовує порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.

 

Увага! Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» від 17.11.1993 р. № 3748-ХІІ (далі – Постанова ВРУ № 3748-ХІІ) після усіх законів України відносно усіх інших нормативно-правових актів України має вищу юридичну силу і є чинною в тій частині, що не суперечить Закону №280/97-ВР та іншим законам України.

 

Постанова ВРУ № 3748-ХІІ обов’язково має враховуватися під час розроблення проекту Положення загальних зборів громадян за місцем проживання чи проекту внесення змін в чинне Положення, а також у випадку виникнення спірних відносин під час організації та проведення таких зборів, якщо ці відносини сторони не можуть врегулювати за допомогою норм чинного статуту територіальної громади та/чи відповідного Положення про загальні збори громадян за місцем проживання.

Залежно від того, чи є староста повноважним суб’єктом, який має право скликати загальні збори, він може прямо чи опосередковано бути організатором проведення загальних зборів громадян. Що це означає? Це означає, що коли староста відповідно до статуту територіальної громади та/чи Положення про загальні збори, має право скликати загальні збори, то він організовує їх проведення як безпосередній ініціатор (за власною ініціативою). У разі, якщо староста не має такого права, він може сприяти в організації та проведенні загальних зборів громадян іншим повноважним суб’єктам, наприклад:

  • за ініціативою (пропозицією) органу самоорганізації населення, що діє на території вулиці, будинку;
  • за пропозицією ініціативної групи населеного пункту, що входить до складу відповідного старостинського округу.

Вважаю, що старостам та іншим зацікавленим суб’єктам скликання загальних зборів громадян потрібно пам’ятати про дійсне призначення загальних зборів громадян за місцем проживання як форми безпосередньої участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні.

 

Загальні збори громадян – це своєрідний публічний майданчик, на якому присутні суб’єкти за встановленою процедурою спільно обговорюють та безпосередньо вирішують питання місцевого значення, що стосуються загальних інтересів об’єднаної територіальної громади в цілому, або питань, що мають важливе значення для жителів старостинського округу чи населеного пункту, що входить до його складу.

 

Особливе значення у використанні розглядуваного інструменту місцевої демократії має перелік питань, які можуть виноситися на розгляд загальних зборів. Іншими словами, сукупність таких питань, власне й визначає компетенцію загальних зборів громадян. Чинна редакція Закону №280/97-ВР не встановлює самого переліку питань чи будь-яких вимог до нього (кількість, обсяг, ознаки тощо). Зате такий перелік містить стаття 6 Постанови ВРУ № 3748-ХІІ, визначаючи, що до компетенції зборів належить:

  • розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;
  • обговорення проектів рішень місцевих рад та їх органів з важливих питань місцевого життя;
  • внесення пропозицій з питань порядку денного сесій ради та її органів;
  • заслуховування інформацій голів, керівників органів, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних адміністративно-територіальних одиниць, в разі необхідності -порушення перед відповідною радою питання про притягнення окремих посадових осіб до відповідальності;
  • інформування населення про прийняті радою та їх виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси громадян;
  • обрання громадських комітетів і рад самоврядування; затвердження їх статутів (положень), внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів територіальної самоорганізації громадян, а також про відставку окремих їх членів;
  • встановлення структури, штатів, затвердження витрат на утримання створюваних зборами органів та умов оплати праці їх працівників;
  • надання згоди на включення до складу місцевого господарства об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності;
  • внесення пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства;
  • вирішення питань щодо об’єднання коштів населення, а також за згодою підприємств, організацій і установ, які не входять до складу місцевого господарства, їх коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій населених пунктів, на заходи по охороні навколишнього природного середовища; внесення відповідних пропозицій з цих питань місцевій раді та їх виконавчим органам;
  • розгляд питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким престарілим громадянам, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд місцевої ради та її органів;
  • внесення пропозицій щодо встановлення радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;
  • розгляд питань про найменування, перейменування населених пунктів, вулиць, перепідпорядкування сіл, селищ; внесення відповідних пропозицій з цих питань;
  • обговорення питань, пов’язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприянням раді, державним органам у проведенні робіт по ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформацій виконавчих органів ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;
  • обговорення поведінки осіб, які порушують громадський порядок, внесення подання до державних і громадських органів про притягнення цих осіб до відповідальності;
  • обговорення інших питань, що зачіпають інтереси населення відповідної території.

 

Потрібно знати! Примірного чи типового Положення про загальні збори громадян за місцем проживання чинне законодавство не передбачає.

 

Від себе зазначу, що наведений вище перелік не є вичерпним і може бути значно більшим. Головною ознакою будь-якого питання, що може виноситися на розгляд загальних зборів має бути належність його до відання органів місцевого самоврядування. Якщо з’ясується, що в Статуті територіальної громади та/чи Положенні про загальні збори, наприклад, присутнє таке формулювання: «Цей перелік питань, віднесених до відання загальних зборів громадян, не є вичерпним і може бути доповнений рішенням Ради», то це свідчить про те, що з боку ради мало місце штучне звуження компетенції загальних зборів громадян як інструменту місцевої демократії. По суті це означає, що доки якесь питання рада не включить своїм рішення до переліку компетенції загальних зборів громадян, таке питання хоч і тимчасово, але все ж не може бути предметом розгляду та обговорення на загальних зборах. На мій погляд, таке формулювання, наприклад як «На розгляд загальних зборів можуть виноситися будь-які питання, що належать до відання органів місцевого самоврядування, у тому числі, але не обмежуючись наведеними нижче, зокрема: …», могло б зняти будь-які підозри відносно того, що рада звузила компетенцію загальних зборів громадян.

І на останок. Якщо ви дійшли висновку, що у статуті вашої громади недостатньо врегульовано процедуру проведення загальних зборів громадян, а Положення про загальні збори відсутнє або неналежним чином їх унормовує, цю проблему можна вирішити за допомогою одного із п’яти способів, запропонованих у статті «Що може зробити староста, аби в громаді з’явився порядок внесення місцевої ініціативи».

Зі зразком Положення про загальні збори громадян за місцем проживання (з додатками) можна ознайомитися ТУТ.

 

P.S. Додаткові запитання, що випливають з цієї публікації можна поставити її автору на Форумі старост http://forum.decentralization.gov.ua

Джерело: Прес-центр ініціативи «Децентралізація»