Моніторинг прийнятих нормативних документів станом на 15.09.2017р.

happy valentine's day (5)

Законом № 2146-VIII від 07.09.2017“Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери”передбачено не оподатковувати будь-які доходи, отримані нерезидентами «за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику», а також «у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Закон набрав чинності 10.09.2017 р.

Наказом Міністерства соціальної політики України N 526 від 30.03.2017 викладено в новій редакції Положення про розробку інструкцій з охорони праці.

Це Положення встановлює вимоги до змісту, побудови і викладення інструкцій з охорони праці, що діють в межах підприємства, установи, організації (далі – інструкція).

Вимоги цього Положення поширюються на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Інструкція є актом з охорони праці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі – підприємство), що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця чи уповноваженого ним органу (далі – роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Інструкції затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт на цьому підприємстві.

Наказ набрав чинності 01.09.2017 р.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України N 560 від 03.07.2017 затверджено Положення про приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції України

Приймальники-розподільники для дітей (далі – ПРД) – спеціальні установи органів Національної поліції, призначені для тимчасового тримання дітей, які:

1) досягли 11-річного віку та щодо яких є достатньо підстав вважати, що вони вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років, і які не досягли віку, з якого за таке діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, – на строк, визначений слідчим суддею, судом у постановленій у кримінальному провадженні ухвалі про поміщення особи у ПРД;

2) підлягають направленню за рішенням суду, що набрало законної сили, до спеціальних навчальних закладів для дітей, які потребують особливих умов виховання, і є достатньо підстав вважати, що такі діти займатимуться протиправною діяльністю, – на строк, необхідний для доставлення їх до спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;

3) самовільно залишили спеціальні навчально-виховні заклади, у яких вони перебували, – на строк, необхідний для доставлення їх до спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;

4) перебувають у розшуку як такі, що зникли, залишили сім’ї або навчально-виховні заклади (бродяжать), – на строк, необхідний для передавання їх уповноваженому підрозділу органів Національної поліції, який ініціював розшук, але не більше 36 годин;

5) залишили держави постійного проживання і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню до держав свого постійного проживання, – на строк, необхідний для передавання їх батькам, іншим законним представникам або працівникам спеціалізованих установ держав постійного проживання.

Цей наказ набрав чинності 05.09.2017 р.

Постановою Кабінету Міністрів України  N 631 від 18.08.2017визнанотакими, що втратили чинність та такими, що не застосовуються на території Українидеякі нормативно-правові акти Української РСРта Союзу РСР з питань капітального будівництва.

ПЕРЕЛІК нормативно-правових актів Української РСР, що втратили чинність

1.Постанова Ради Міністрів Української РСР від 30 вересня 1983 р. № 416 “Про визнання такими, що втратили чинність, і про зміну рішень Уряду Української РСР у зв’язку з постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 26 травня 1981 р. № 290 “Про заходи по дальшому поліпшенню проектно-кошторисної справи” (ЗП УРСР, 1983 р., № 10, ст. 61).

2.Постанова Ради Міністрів Української РСР від 26 березня 1987 р. № 101 “Про зміну, доповнення і визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду УРСР з питань проектно-кошторисної справи”.

3.Постанова Центрального комітету компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 12 січня 1988 р. № 3 “Про визнання такими, що втратили чинність, і зміну постанов ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР з питань матеріально-технічного постачання, капітального будівництва, обліку та звітності”.

4.Постанова Ради Міністрів Української РСР від 10 листопада 1989 р. № 279 “Про деякі заходи щодо поліпшення стану справ у капітальному будівництві”.

ПЕРЕЛІКнормативно-правових актів Союзу РСР, що не застосовуються на території України

1.Постанова Ради Міністрів СРСР від 12 липня 1984 р. № 739 “Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду СРСР у зв’язку з переходом на нові кошторисні норми і ціни у будівництві”.

2.Постанова Ради Міністрів СРСР від 31 жовтня 1987 р. № 1230 “Про визнання такими, що втратили чинність, і зміну рішень Уряду СРСР з питань капітального будівництва”.

3.Постанова Ради Міністрів СРСР від 31 серпня 1990 р. № 877 “Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду СРСР з питань капітального будівництва” (ЗП СРСР, 1990 р., № 25, ст. 118).

Постанова набрала чинності 29.08.2017 р.